ВІЛЬХА, ХИ,
Вільха, хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. Вільшка. Волч. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 238.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВІЛЬХОВИЙ, А, Е. →← ВІЛЬНО